Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations‖ (March 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. - 145 p.

67 ефективність психологічних втручань та приймати обґрунтовані професійні рішення. Метою емпіричного дослідження стало вивчення особливостей формування прогностичної компетентності студентів у процесі професійної підготовки на первинних етапах професіоналізації, а також визначення структури її основних компонентів і характеру взаємозв’язків між ними. У дослідженні взяли участь 48 студентів спеціальності «Психологія», вік 18-20 років. Усі респонденти навчались на 2-3 курсах, що відповідає початковим етапам професіоналізації. Для діагностики прогностичної компетентності було використано комплекс психодіагностичних методик: Методика діагностики прогностичних здібностей Л. А. Регуш (дозволила оцінити такі характеристики прогнозування: аналітичність мислення, варіативність прогнозування, перспективність мислення, доказовість прогнозів) та «Ситуаційні завдання для оцінки прогностичної компетентності» (М.Кашапова). Дослідження проводилось у груповій формі під час занять. Аналіз результатів тестування за методикою Л. Регуш показав, що у більшості студентів домінує середній рівень розвитку здатності до прогнозування (див. таблицю 1). Таблиця 1. Розподіл респондентів за рівнями розвитку здатності до прогнозування (N, %) Рівень N % Високий 9 18,7 Середній 27 56,3 Низький 12 25,0 Отримані результати свідчать, що переважна більшість студентів (56,3%) має середній рівень прогностичної компетентності. Це означає, що у здобувачів