Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations‖ (March 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. - 145 p.

70 прогностичної компетентності серед студентів є статистично значущим, а переважання середнього рівня не є випадковим. Для порівняння рівня розвитку окремих компонентів було застосовано t- критерій Стьюдента для залежних вибірок. Отримане значення t = 3,21 (p ≤ 0,01) свідчить про наявність статистично значущої різниці між аналітичним компонентом та варіативністю прогнозування. Це означає, що студенти значно краще аналізують ситуації та встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, ніж формують альтернативні сценарії розвитку подій.4 Таблиця 2. Кореляційна матриця компонентів прогностичної компетентності Компоненти 1 2 3 Аналітичний 1,0 0,46 * 0,52 * Варіативність прогнрозування 0,46 * 1,0 0,41 * Антиципація 0,52 * 0,41 * 1,0 Примітка: * p ≤ 0,05. Результати кореляційного аналізу показали наявність помірних позитивних зв’язків між усіма компонентами прогностичної компетентності. Найвищий коефіцієнт кореляції спостерігається між: аналітичним компонентом та антиципацією (r = 0,52). Це свідчить про те, що здатність до глибокого аналізу психологічної ситуації пов’язана з більш ефективним передбаченням її можливих наслідків. Також встановлено статистично значущий зв’язок між: аналітичністю та варіативністю прогнозування (r = 0,46). Це означає, що студенти, які краще аналізують ситуацію, частіше здатні генерувати альтернативні сценарії розвитку подій. Найнижчий, але все ж значущий зв’язок зафіксовано між: варіативністю прогнозування та антиципацією (r = 0,41). Отримані результати свідчать про те, що компоненти прогностичної компетентності мають взаємопов’язану структуру, однак кожен із них розвивається відносно автономно.