Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations‖ (March 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. - 145 p.

92 роботі цих систем можуть негативно впливати на розвиток мовлення, пізнавальної діяльності та соціальної адаптації дитини. Зростання кількості дітей з різними формами та поєднанням мовленнєвих і сенсорних порушень, з т.з. комбінованими порушеннями розвитку, зумовлює необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних здійснювати комплексну діагностику, корекцію та профілактику таких порушень. Фахівець з корекції мовленнєвої і сенсорних систем повинен володіти глибокими теоретичними знаннями та практичними навичками, необхідними для організації ефективної корекційно-розвивальної роботи. Його діяльність охоплює широкий спектр завдань, спрямованих на розвиток мовлення, формування сенсорного досвіду, а також забезпечення повноцінної соціалізації дитини. Питанням підготовки і особливостей професійної діяльності фахівців з корекції психофізичного розвитку, зокрема мовлення і сенсорних систем, свої дослідження присвятили такі науковці, як В. Бондар, Н. Базима, Л. Вавіна, Т. Дегтяренко, В. Засенко, М. Супрун, А. Калиновська, О. Колишкін, С. Конопляста, А. Колупаєва, І. Луценко, І. Мамайчук, С. Миронова, В. Нечипоренко, К. Островська, Н. Пахомова, Т. Скрипник, В. Тарасун, Г. Хворова, О. Федоренко, В. Шевченко, Д. Шульженко та ін. У дослідженнях вчених акцентується, що фахівці корекційної педагогіки нової генерації мають здійснювати професійну діяльність відповідно до сучасних освітніх і соціальних вимог. Такі спеціалісти повинні надавати виключно кваліфіковану допомогу дітям і молоді з особливими освітніми потребами, забезпечуючи умови для їхньої успішної соціалізації та самореалізації. Відтак, слушною є думка О. Колишкіна про те, що справжній професіоналізм у сфері спеціальної та інклюзивної освіти ґрунтується на синтезі глибокої теорії та різнобічної практичної підготовки (педагогічної, психологічної, медичної, правової), яка уможливлює ефективне розв’язання фахових завдань [1, с. 370]. Продовженням цієї тези може бути наступна цитата з публікації науковиці Н. Пахомової: «…якість професійної підготовки, а отже й професійної освіти, визначається