Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations‖ (March 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. - 145 p.

93 нині не лише кількістю і змістом предметів, формами та методами організації навчального процесу, а й розвитком і стимулюванням у майбутніх фахівців пізнавальної активності та прагнення до пошукової діяльності, формування здатності до інтегративності мислення, творчої самостійності й ініціативи, які розглядаються як підґрунтя до інтеграції складових професійної підготовки» [2, с. 38]. Термін «корекція» має кілька тлумачень: корекція (від лат. соггесііоп – поліпшення, виправлення) – 1) сукупність педагогічних та лікувальних засобів, спрямованих на поліпшення та виправлення процесу розвитку особи; 2) виправлення окремих вад у дітей із психофізичними недоліками. Перше розглядається у широкому дефектологічному значенні, тоді як друге пов’язане з використанням цього поняття у вузькому сенсі, наприклад: «корекція вимови» – виправлення мовленнєвих недоліків дитини за допомогою логопедичних засобів або «корекція зору» – застосування оптичних засобів для покращення зорової функції. У сучасній корекційній педагогіці корекція трактується як засіб подолання або послаблення психофізичних порушень шляхом формування життєво необхідних якостей у процесі навчання, виховання та різних видів діяльності дітей. Таке визначення розглядає корекцію як важливий компонент освітнього процесу, спрямований на розвиток і соціальну адаптацію особистості. [3, с. 8]. Професійна діяльність фахівця з корекції мовленнєвих і сенсорних порушень ґрунтується на досягненнях різних галузей науки: спеціальної педагогіки, логопедії, психології, нейропсихології, медицини та нейрофізіології. Теоретичні засади його роботи базуються на розумінні закономірностей розвитку мовлення, особливостей функціонування сенсорних систем та їх взаємодії. Мовлення формується у тісному зв’язку з розвитком сенсорних процесів. Слухова система забезпечує сприймання мовленнєвих звуків, їх диференціацію та контроль за власним мовленням. Зорова система відіграє важливу роль у сприйманні артикуляції, міміки, жестів та писемної мови. Тактильна і