Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (March 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Liverpool, United Kingdom, 2026. - 183 p.

31 розуміння їх функціонального призначення. Для британського права стрижневим способом забезпечення визначеності є прецедентна послідовність, тоді як для України — узгоджене застосування конституційних принципів, практики ЄСПЛ та правових позицій вищих судових інстанцій. Проте в обох випадках ключову роль відіграє якість судової аргументації. Саме мотивування рішення дозволяє перетворити індивідуальний висновок суду на орієнтир для подальшої практики та звузити простір для довільного розуміння норми. У цьому сенсі тлумачення права виступає не додатком до правозастосування, а самостійним юридичним інструментом забезпечення правової визначеності [10, с. 223–224]. Для української юридичної практики британський досвід є цінним насамперед у трьох аспектах. По-перше, він демонструє значення послідовності судових підходів як окремої інституційної гарантії передбачуваності. По-друге, він показує, що відступ від раніше сформованої позиції має бути не ситуативним, а спеціально вмотивованим і винятковим. По-третє, він підтверджує, що ефективне подолання правової невизначеності можливе лише за умови відкритої та зрозумілої юридичної аргументації, здатної пояснити, чому саме певне тлумачення є сумісним із принципом верховенства права та із завданням захисту прав людини [2; 5]. Для України ці висновки мають особливу практичну вагу в період оновлення судової практики та адаптації національного права до європейських стандартів. Отже, судовий прецедент і тлумачення права слід розглядати як взаємопов’язані засоби подолання правової невизначеності, хоча їх конкретне інституційне оформлення залежить від типу правової системи. Британський досвід переконливо засвідчує, що передбачуваність права забезпечується стабільністю судових підходів та виваженим ставленням до відступу від прецеденту. Український досвід, своєю чергою, доводить, що навіть у межах континентальної правової традиції послідовне судове тлумачення, підкріплене конституційними орієнтирами та практикою ЄСПЛ, здатне істотно звужувати простір правової невизначеності. Саме тому подальший розвиток української