Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (March 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Liverpool, United Kingdom, 2026. - 183 p.

50 набагато ширшим, оскільки вони можуть бути пов’язані із абстрактними подіями. В деякій методичній літературі можна прочитати про такі задачі, як задачі на складання рівняння. Але це, на мою думку, не зовсім вірно. Так як сюжетні задачі можна розв’язувати різними способами: алгебраїчним , якщо задача розв’язується за допомогою рівняння; арифметичним , коли всі необхідні операції проводяться над конкретними числами застосовуючи всі арифметичні дії; комбінованим , коли задача розв’язується в поєднанні із алгебраїчним і арифметичним способами. Грамотно організований процес розв’язування текстових задач стимулює розвитку, як логічного мислення так і творчих здібностей учнів, формує їх розумові здібності, пам’ять. Згідно діючої програми з математики, розв’язування сюжетних задач за допомогою рівнянь передбачено вже в розділі «Натуральні числа» І семестр 5 класу. Проте в 5-6 класах захоплюватись цим способом не варто. Це пов’язано з віковими особливостями розвитку мислення учнів. В них ще не сформовані навички, необхідні для опанування алгебраїчного методу розв’язання задач. Тобто виразити невідому величину через відому, а саме дві однакові величини виражені по різному. Тому в 5-6 класах має переважати арифметичний спосіб розв’язання задач, а вже з 7 класу – алгебраїчний. Зрозуміло, що в сучасній школі не варто повертатися до застарілих способів розв’язання арифметичних задач, досить обмежитись двома трьома типами: на пропорційний поділ, на знаходження чисел за їх сумою або різницею, на порівняння величин. Прикладами творчих завдань із сюжетними задачами можуть бути задачі: 1.Задача з кількома запитаннями. Учням пропонується задача, до якої потрібно сформулювати різні запитання та розв’язати її кількома способами. 2.Задача з пропущеними даними.