Proceedings of the International scientific and practical conference ―Research Horizons in the Modern World‖ (March 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 135 p.

53 перевертається) – відчувати огиду до когось , відчувати нудоту دل کسی را بهن زدى ; (букв. перевернути серце когось) – викликати відчуття нудоти ; دلص ضعف هی رود (букв. його / її серце слабшає) – йому / їй недобре ; دل از حال رفت (букв. серце вийшло із ладу) – знепритомніти, відчувати слабкість; دلن تى ریخت (букв. моє серце впало всередину) – відчути різкий страх або шок ; دلص هالص هی رود (букв. його / її серце мнеться) – неприємно на душі , не по собі یاورد ; ً دل تاب (букв. серце не принесло витримки) – не витримати фізично або емоційно . Соматизм « серце » у фразеології перської мови використовується не лише для вербалізації негативних проявів фізичного стану людини. Наступний фразеологізм, навпаки, відображає покращення самопочуття і вказує на перехід від виснаженого стану до фізичного й емоційного відновлення: (دل باز ضذ букв. моє серце відкрилося) – оживитися, прийти в себе . 2. ( جگر / jegar) «печінка» . Фразеологічні одиниці з компонентом « печінка » значно рідше репрезентують власне фізичний стан людини, оскільки переважно пов’язані з емоційною сферою. Водночас окремі з них можуть відображати фізіологічні відчуття або стан організму, здебільшого у поєднанні з переживаннями. Так, фразеологізм جگر خىى ضذى (букв. печінка стає кров’ю) використовується у значенні намучитися , передає стан крайнього виснаження, який можемо інтерпретувати як наслідок тривалого фізичного або психологічного напруження. Протилежним за значенням використовується фразеологізм ( جگر کسی خىى ضذى букв. чиясь печінка стає кров’ю) – довести когось до стану болі . Подібним чином جگرم کباب ضذ (букв. печінка підсмажилася) метафорично відтворюють відчуття внутрішнього болю, що має ознаки тілесного дискомфорту. Тож, цей соматизм демонструє тісний зв’язок тілесного та емоційного, що є характерною рисою іранської фразеологічної картини світу. 3. ( ٍ هعذ / me'de) «шлунок» . У перській лінгвокультурі (як і в багатьох інших) шлунок асоціюється з основою життєвих сил, тому його стан вважається визначальним для загального самопочуття людини. Із соматизмом « шлунок » функціонує один фразеологізм на позначення фізичного стану людини: گر بیواری وی ً باضذ، بیوار ً ٍ در هعذ هیرد (букв. якщо хвороба не в шлунку, хворий не помре), що

RkJQdWJsaXNoZXIy MTAxMzIwNA==