Proceedings of the International scientific and practical conference ―Research Horizons in the Modern World‖ (March 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 135 p.

85 цьому можуть змінюватися у напрямі уникнення тривожних ситуацій або формування деструктивних звичок, що ще більше погіршує стан здоров’я і якість життя. Соціальні аспекти життя також страждають від підвищеної тривожності, оскільки людина може відчувати труднощі у спілкуванні, побудові близьких стосунків, частіше переживати конфлікти та відчуження. Це, у свою чергу, впливає на професійну діяльність, знижує ефективність роботи, ускладнює кар’єрний розвиток і може призводити до загального зниження рівня життєвої реалізації. Таким чином, тривожність виступає комплексним чинником, який порушує баланс між фізичними, психічними, соціальними та духовними аспектами здоров’я, що підкреслює необхідність її своєчасної діагностики та корекції в умовах навчальної діяльності. Сучасні наукові дослідження дедалі глибше розкривають природу тривожних розладів, зокрема підкреслюючи значущу роль спадкових чинників у їх формуванні. Генетичні дослідження свідчать про існування певної вродженої схильності до розвитку тривожності, хоча конкретні гени та механізми їх впливу ще остаточно не визначені і залишаються предметом активного наукового пошуку. Водночас встановлено, що спадковість взаємодіє з іншими чинниками, формуючи індивідуальну вразливість до тривожних станів. Поряд із біологічними передумовами вагоме значення мають соціальні та культурні умови життя, адже такі явища, як соціальний стрес, дискримінація, негативний життєвий досвід чи травматичні події, здатні суттєво підвищувати ризик розвитку тривоги. Окрім цього, культура визначає особливості сприйняття тривожних симптомів, способи їх вираження та підходи до лікування, що зумовлює необхідність врахування культурного контексту при наданні психологічної допомоги. Науковці також приділяють значну увагу дослідженню впливу надмірної тривожності на фізичний стан організму, доводячи її системний характер. Зокрема, тривога здатна негативно впливати на імунну систему, серцево- судинну діяльність, функціонування шлунково-кишкового тракту та інші