Proceedings of the International scientific and practical conference ― Education and Scientific Progress‖ (February 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Manchester, United Kingdom, 2026. - 206 p.

132 метафізичним осердям буття, яке залишається «непорушним» попри бурю. Образ дельфіна, що бавить маля у «принишклім табуні», є унікальним для модерністської лірики: він символізує тривалість життя, тяглість поколінь та непереможність органічного світу всередині хаосу. Це морська тварина, зовсім не просто риба; вона проєктується як медіатор мудрості, що мешкає у глибині, де панує вічна «рівновага». Вигук «О, хаосе, я пізнаю тебе!» свідчить про стоїчне прийняття діалектики світу, де деструктивна енергія води лише підкреслює непорушність її глибинної сутності. Натомість у Ф. Гарсіа Лорки у відомому творі «Romance Sonámbulo» («Сомнамбулічний романс», 1928) образ риби-тіні («el pez de sombra») несе радикально інше навантаження. Іспанський митець змальовує цей образ у такий спосіб: «Verde que te quiero verde. Grandes estrellas de escarcha, vienen con el pez de sombra que abre el camino del alba. La higuera frota su viento con la lija de sus ramas, y el monte, gato garduño, eriza sus pitas agrias. ¿Pero quién vendrá? ¿Y por dónde...? Ella sigue en su baranda, verde carne, pelo verde, soñando en la mar amarga» [3]. («Зелений, люблю зелений. / Величні холодні зорі / Занурить тінь-риба в море, / Добі шлях відкриє новій. / Смоковниця шкурить вітер / Гілля мов наждак у рані, / Гора мов спина куниці, / Їжачиться вся в агаві. / Але, хто прийде? І звідки? / Вона на перилах досі, / Зелене тіло і коси, / І мрій гіркота у морі» [4]. Для Ф. Гарсіа Лорки риба є медіатором ночі та холоду. Якщо плужниківський дельфін мешкає у «безодні супокою», утверджуючи життя, то