Proceedings of the International scientific and practical conference ― Education and Scientific Progress‖ (February 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Manchester, United Kingdom, 2026. - 206 p.

94 наповнює її змістом стратегічної життєздатності в умовах перманентної ринкової турбулентності. Багатовимірність категорії економічної ефективності зумовлює необхідність розроблення розгалуженої класифікаційної матриці, яка б дозволяла диференціювати форми її прояву залежно від стратегічних та операційних запитів управління. У сучасній економічній теорії пріоритетним є ієрархічний підхід, що передбачає розмежування загальної та часткової ефективності. Якщо загальна ефективність виступає інтегральним індикатором життєздатності всієї господарської системи, то часткові показники дозволяють локалізувати вузькі місця у використанні окремих ресурсних компонентів — від інтелектуального капіталу до основних засобів. Такий дуалізм забезпечує перехід від констатації підсумкового результату до глибокої діагностики факторів його формування. Не менш важливим у структурі наукового аналізу постає часовий вектор оцінювання, який розмежовує поточну та перспективну ефективність. Поточна результативність відображає ступінь експлуатації наявного потенціалу у звітному періоді, тоді як перспективна ефективність фокусується на стратегічному прогнозуванні та врахуванні латентних ризиків інвестиційно- інноваційних проєктів. В умовах високої турбулентності зовнішнього середовища саме перспективна оцінка стає ключовим інструментом забезпечення довгострокової конкурентоспроможності, оскільки вона базується на імовірнісних моделях розвитку та сценарному аналізі. Функціональна декомпозиція ефективності дозволяє виокремити виробничий, фінансовий, інвестиційний та комерційний аспекти діяльності підприємства як взаємозалежні підсистеми. Виробнича ефективність, фокусуючись на технологічній досконалості, створює фундамент для фінансової стійкості, яка, своєю чергою, визначає інвестиційну привабливість суб’єкта господарювання. Ми переконані, що лише комплексний підхід, який нівелює однобічність кількісних оцінок і враховує синергетичний зв'язок між різними видами ефективності, може слугувати надійним теоретичним