Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

233 використання таких ресурсів має ґрунтуватися на культурі критичного відбору джерел. Нами пропонується алгоритм створення «Цифрового кейсу героя», де учні самостійно конструюють історію історичної постаті або пересічного громадянина певної епохи, використовуючи автентичні фото, оцифровані документи та фрагменти спогадів. Методичний прийом «Біографія права» (інтеграція змісту): прийом дозволяє поєднати історичний контекст із принципами громадянської освіти. Сторітелінг трактується та використовується як розповідь про конкретний випадок порушення чи захисту прав людини в минулому, наприклад, діяльність дисидентів 1960-70-х років. Візуалізація використовується при створенні інфографіки-порівняння «Тоді й зараз», де учні візуально зіставляють механізми захисту прав людини в УРСР та в сучасній демократичній Україні. Технологія «Скрайбінг-реконструкція» доречна для візуалізації абстрактних понять громадянської освіти, як от солідарність, правова держава, громадянське суспільство – доцільно використовувати метод скрайбінгу. Пропонуємо наступний алгоритм: учитель або учні в процесі оповіді про певну історичну подію, наприклад, Віче в Київській Русі як прообраз демократії, створюють паралельний візуальний ряд із піктограм та стрілок-зв’язків. Як результат, формується ментальна карта, що наочно демонструє генезу громадянських інститутів в Україні. Інтерактивна платформа – якісний простір для сторітелінгу, використання платформ типу Padlet або Genially дозволяє створювати «Інтерактивні таймлайни ідентичності». Учень не просто фіксує дати, а «нанизує» на вісь часу історії успіху українців, які вплинули на формування світових демократичних цінностей, що сприяє подоланню «комплексу меншовартості» та формуванню національної гідності. Можна констатувати, що поєднання сторітелінгу та візуалізації забезпечує перехід від пасивного споживання інформації до активного конструювання смислів. Сторітелінг відповідає за емоційну залученість, емпатію, а візуалізація – за логічну структурованість та тривале запам’ятовування.