Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

235 Використання інтерактивних платформ дозволяє не лише візуалізувати внутрішні історичні процеси, а й розкривати складні питання міжкультурної взаємодії. Як зазначають Н. Воронова, О. Прокопенко та К. Подніглазов [9, с. 307], у добу цифровізації україно-польські історико-культурні комунікації набувають нових форм, що дозволяє залучати цифрові ресурси для висвітлення спільних сторінок минулого. У контексті нашої методики це відкриває шлях до впровадження прийому «Цифрового діалогу культур». Учні, використовуючи спільні цифрові архіви та візуальні матеріали, можуть створювати сторітелінг- проєкти про спільних героїв чи події, наприклад, Хотинську битву або діяльність братств, що сприяє формуванню толерантності та розумінню спільних європейських цінностей. Такий підхід перетворює вивчення історії на живий процес комунікації, де візуалізація слугує універсальною мовою порозуміння в умовах глобального цифрового простору». Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок . У статті здійснено комплексний теоретико-методичний аналіз застосування технологій сторітелінгу та візуалізації як засобів інтенсифікації навчання в межах інтегрованого курсу історії України та громадянської освіти. За результатами дослідження сформульовано такі висновки: концептуалізація синергетичного підходу. Доведено, що поєднання наративних практик (сторітелінгу) із когнітивно-візуальними інструментами дозволяє подолати фрагментарність знань учнів. Сторітелінг забезпечує аксіологічний (ціннісний) та емоційний компоненти навчання, перетворюючи історичний факт на особистісно значущий досвід, тоді як візуалізація виступає структурним каркасом, що сприяє систематизації складних суспільно-політичних категорій. Роль цифрової складової та етичного виміру. Встановлено, що використання цифрових архівів та інтерактивних платформ є необхідною умовою створення автентичного освітнього контенту. Спираючись на попередні дослідження [5, с. 17], підтверджено, що робота з оцифрованими першоджерелами не лише підвищує рівень наочності, а й формує в учнів культуру академічної доброчесності та