Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

240 сприяло формуванню засад польської музики ХХ століття. Його фортепіанна спадщина, зокрема сонати, етюди, прелюдії та мазурки, становить вагомий внесок у розвиток польського музичного мистецтва. Так, дев’ять прелюдій ор.1 (1899-1900 рр.), що відносяться до раннього періоду творчості К. Шимановського, втілюють лірико-романтичну спрямованість творчості композитора. В них були намічені два основні різновиди лірики: по-перше, це стан чуттєвої споглядальності (Прелюдії № 3, 9), та, по-друге, бурхлива романтична патетика з кульмінаціями екстатичного характеру (Прелюдії № 1, 2, 7, 8). Взагалі, виразність деяких прелюдій нагадує музику Ф. Шопена, а з точки зору піаністичного викладу дані твори свідчать про тонке відчуття автором фортепіанної стилістики та розуміння природи звучання інструменту. У межах мініатюр композитор дотримується єдності вишуканого звукового образу, відповідного камерній трактовці жанру, що підкреслює також і лаконічний малюнок фактури. Фортепіанні етюди ор.4, що були створені у 1900-1902 роках відрізняються віртуозністю і зрілістю піаністичного стилю. Традиційне розуміння К. Шимановським жанру романтичного етюду відобразилося у монотематичній основі і однорідному фактурному малюнку. Відмінною рисою трактування жанру етюду стала мобільність тематичного образу завдяки особливому варіантному розвитку мелодійного матеріалу – варіативності тематичних елементів у процесі мелодійного розгортання і проникнення їх в інші фактурні плани. У 1915-1916 роках К. Шимановським було створено два фортепіанних цикли – «Метопи» та «Маски», картинність звукового зображення яких була сприйнята композитором від творчості К. Дебюссі та М. Равеля. У фортепіанному циклі «Метопи», в основу якого лягли мотиви з «Одіссея» Гомера, К. Шимановський прагнув досягти барвистої виразності, нерідко вдаючись до досить складних прийомів звукопису, які не були позбавлені імпресіоністських рис та привертали багатством орнаментики і свіжістю гармонії. Фактура циклу відрізняється різноманітністю використаних