Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

242 спрямованості мистецтва і переосмислення засобів композиторської техніки. В мазурках найбільш безпосередньо і яскраво проявилися зв’язки з народною музичною традицією, вивченню якої К. Шимановський приділяв так багато уваги. Широкий розвиток форм використання гуральської музики у мазурках польського композитора століття призвело до оновлення стилістики в його творах. Від свого попередника Ф. Шопена для власного циклу К. Шимановський взяв тільки загальну схему твору і зумів наповнити її новим змістом. Найбільш значними формами використання фольклору в цих п’єсах стало втілення композитором окремих інтонацій і ладоструктурних особливостей народної музики. Весь звуковий матеріал майже не містить прямих цитат фольклору, однак створює враження автентичного йому звучання [2]. Фортепіанна спадщина польського композитора ХХ століття Вітольда Лютославського відзначена широким використанням інтонацій і ритмів польської народної музики у поєднанні з формальними елементами сучасного музичного мистецтва. Найбільш радикальними орієнтирами творчості композитора у 40-50-ті роки стали фольклорний напрямок та міжвоєнний французький неокласицизм [2]. Фортепіанний цикл «Народні мелодії», що з’явився у 1945 році, був написаний композитором зі спеціальною метою поповнити педагогічний репертуар. У дванадцяти п’єсах даного циклу фольклорні теми звучать в майже незмінному вигляді, а супровід контрапунктичного типу не підпорядковується логікі мелосу, повністю змінюючи зміст народного матеріалу. Великого значення у «Народних мелодіях» набуває ритм. Він, як і ладогармонійні перетворення, служить у В. Лютославського завданням посилення музичної виразності, динамізації мови. У фортепіанному циклі «Буколіки», що присвячений піаністу Збігневу Дрзевецькому, народний матеріал зазнав певних змін. В основі п’єс даного циклу лежить народна музика – мелодії з району Курп’є, який знаходиться неподалеку від Варшави. Вихідні матеріали В. Лютославський узяв зі збірки