Proceedings of the International scientific and practical conference ― Modern Research And Education‖ (February 16-18, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 247 p.

243 курпійських пісень, зібраної та виданої В. Скерковським. Народні теми в циклі зазнають модифікацій у відповідності до конкретного завдання композитора в кожному окремому випадку. Іноді тема розвивається шляхом мотивного вичленовування, в інших випадках В. Лютославський лише відштовхується від фольклорної мелодії і будує на ній нову, незалежну від неї тему. Різні художньо-естетичні тенденції музичного мистецтва першої половини ХХ століття яскраво відобразила французька фортепіанна музика. Її відмінними якостями стало відродження традицій французького класицизму, музики клавесиністів, раннього фортепіанного стилю ХVІІІ століття, а також активний інтерес композиторів до нових художніх напрямів, прагнення до створення актуальних засобів виразності та освоєння сучасних технік композицій. Одним із важливих джерел оновлення для французьких композиторів став фольклор рідної країни та інших народів і континентів. Серед композиторів, з іменами яких пов’язаний розквіт французької фортепіанної музики першої половини ХХ століття, варто назвати Д. Мійо, Ф. Пуленка, О. Мессіана та інших. Фортепіанна творчість Д. Мійо відмічена впливом джазу і сучасних йому музичних течій. Дворічне перебування молодого композитора у Бразилії в якості секретаря П. Клоделя, зіткнення з бразильським живим і барвистим пісенно-танцювальним мистецтвом, проникнення в його дух розширило коло виразних засобів у творах французького композитора та збагатило його духовно та емоційне. У 1920-1921 роках з’являються два зошити «Спогадів про Бразилію» для фортепіано. «Бразильські танці», як їх іноді називають музиканти-виконавці, являють собою цикл із дванадцяти мініатюр, кожна з яких носить назву одного з кварталів Ріо-де-Жанейро і воскрешає ритм і рух найпопулярнішого в країнах Латинської Америки танцю, відомого найчастіше під назвою «дансу», під яким мають на увазі танго або хабанеру. У Бразилії він зустрічається під виглядом машіша, самби і близького їм лунду. Всі номери циклу пронизує одна ритмічна фігура, яка постає в різних варіантах та складається з ритмічних малюнків двох-трьох ліній фактури,