Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Global Development‖ (February 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 229 p.

99 історичної пам’яті, розвиток громадянського суспільства, української культури, мови, освіти і науки [2]. В той же час теоретико-методологічні аспекти залишаються дискусійними [10; 11; 12]. Мета статті – проаналізувати основні методологічні аспекти дослідження української діаспори другої половини ХХ ст. Обрання методологічного підходу до вивчення питання формування та розвитку української діаспори в другій половині ХХ століття залежить від визначення дослідником основних аспектів проблеми: політичних, економічних, культурних, міграційних та ін. Як правило доцільно використовувати комбінацію варіантів, що дозволяє комплексно розкрити тему та виконати наукове завдання. Найбільш часто автори використовують соціокультурний, політико-економічний, історико-когнітивний, мережевий, крос-європейський або глобальний порівняльний, транснаціональний та цивілізаційний підходи. Соціокультурний (культурно-гуманітарний) підхід застосовується дослідниками найчастіше, оскільки дозволяє дослідити можливості збереження української ідентичності, мови, релігії; розвитку культурних практик, освіти; адаптації представників діаспори в новому середовищі, формування міграційної мережи [13, с. 95] . Політико-економічний підхід , як правило, використовують при розкритті проблем політичної мобілізації діаспори; участі українців у об’єднаннях, партіях та лобістських структурах; при аналізі взаємодій між країнами проживання та Батьківщиною. При цьому регіональні архіви, звіти членів асоціацій, міграційні регістри та економічні матеріали емігрантів дають можливість дослідити ступінь впливу діаспори на українську та міжнародну політику, різноманітні стратегії в середині громад . Історико-когнітивний (меморіальний) підхід дозволяє зосередитися на проблемах колективної пам’яті, репресіях, темі голоду в радянський період та ін. Багато свідчень про ці події міститься у спогадах учасників, документах про меморіальні заходи та в архівах різних націоналістичних організацій [5, с. 111]. Мережевий підхід дозволяє розкрити шляхи формування міграційної мережи; економічні, освітні