Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Global Development‖ (February 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 229 p.

100 та культурні зв’язки між країнами розселення та взаємодії національних лідерів. Крос-європейський або глобальний порівняльний підходи допомагають порівняти особливості формування та існування діаспор в різних регіонах та країнах (США, Канади, Західної Європи, Австралії) за відповідними критеріями або ознаками. Це дає можливість виокремити схожість або різницю у практиках збереження ідентичності, оцінити можливості участі українців в політичному житті країн проживання [10; 11]. Орієнтація на великі масштабні культурно-історичні процеси, регіональні кордони, конфлікти, морально-етичні цінності та взаємодії на рівні цивілізаційних блоків вимагають застосування цивілізаційного підходу. У дослідженні української діаспори другої половини ХХ ст. такий підхід можна застосувати у двох аспектах. Перший – показати глобальний погляд на ідентичності та національні цінності (мова, релігія, освіта), розкрити можливості автономного збереження національної самобутності в рамках різних цивілізаційних полів (наприклад, в умовах західної християнської Європи, протестантського католицького світу, радянської та пострадянської систем). Другий – дослідити міграційні потоки, контакти та конфлікти між українськими громадами та домінуючими цивілізаційними тенденціями у країнах проживання з огляду їх впливу на асиміляцію, адаптацію та збереження ідентичності. Такий ракурс показує транснаціональний вплив на освітні програми, культурні обміни, на збереження історичної пам’яті в умовах цивілізаційного протистояння [14, с. 59-60]. Цивілізаційний підхід досить узагальнений та потребує чіткого обґрунтування, але в комплексі із транснаціональним або соціокультурним дозволяє більш рельєфно показати роль українських діаспор у збереженні мовної та культурної ідентичності в рамках західного цивілізаційного поля або в контексті різних релігійно- культурних традицій. Поєднання різних підходів дає можливість уникнути спрощеної схеми протиставлення «Батьківщина – західний світ» або «втрата – збереження ідентичності» та зробити акцент на множинних лояльностях,