Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Global Development‖ (February 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2026. - 229 p.

163 Морально-етичні цінності у філософсько-педагогічних поглядах Григорія Сковороди становлять фундаментальну основу його вчення, яке поєднує етичні принципи з процесом виховання та саморозвитку людини. Філософ розглядав мораль не як набір зовнішніх правил чи соціальних норм, а як внутрішній стан душі, що виникає з глибокого самопізнання та гармонії з божественним початком у світі. Центральним мотивом тут є ідея «пізнай себе», запозичена від Сократа, але переосмислена в християнському ключі, де самопізнання веде до відкриття божественної іскри в людській природі. Це не просто інтелектуальний процес, а етичний шлях, що звільняє від ілюзій матеріального світу, таких як марнославство, жадоба влади чи багатства, і спрямовує до справжнього щастя. У педагогічному аспекті Сковорода наголошував, що виховання повинно починатися з розвитку моральної свідомості, де вчитель виступає не авторитарним наставником, а провідником, який допомагає учневі розкрити власну сутність. Такий підхід протистоїть механічному навчанню, акцентуючи на формуванні внутрішньої свободи та відповідальності, що робить моральні цінності невід'ємною частиною людського буття. Сковорода глибоко пов'язував моральні настанови з концепцією «сродної праці», яка є не лише практичним вибором заняття, але й етичним орієнтиром для життя. За його вченням, людина досягає моральної гармонії, коли обирає справу, що відповідає її природним нахилам, — це запобігає внутрішнім конфліктам, фальші та моральному вигоранню. У творах філософа, таких як «Наркіс» чи «Розмова про те: Пізнай себе», ілюструється, як ігнорування сродності призводить до етичних падінь, адже змушує людину жити в масці, віддаляючись від істинного «я». Педагогічно це означає, що освіта має бути індивідуалізованою, зосередженою на виявленні унікальних здібностей кожного, аби виховати повагу до себе та інших як до рівних носіїв божественного начала. Моральні цінності тут проявляються через принципи рівності, справедливості та милосердя, де кожна дія оцінюється не за зовнішнім успіхом, а за внутрішньою чистотою намірів. Сковорода критикував соціальні