Proceedings of the International scientific and practical conference ―Multidisciplinary approaches in science, technology and culture‖ (September 5-7, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Oxford, United Kingdom, 2025. - 124 p.

59 Насамперед, розберемося що таке «медіація». Необхідно зазначити, що у контексті Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR, 2020) «медіація» розглядається як здатність посередництва у комунікації, розумінні та співпраці між людьми, які мають різний рівень знань, культурні коди чи мовні ресурси. Медіація включає медіацію тексту (переказ, адаптація, узагальнення, переклад у доступній формі); медіацію концептів (пояснення, спільне розв‘язання проблем, створення нових ідей) та медіацію комунікації (налагодження діалогу між учасниками з різними точками зору). Також у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти представлені стратегії медіації [5]. О. Можайкіна досліджує медіацію у сфері юриспруденції та розглядає її як добровільну процедуру врегулювання спору (конфлікту) поза судовою залою. Саме медіатор, на думку дослідниці, виконує функцію посередника та допомагає сторонам у пошуку ефективних шляхів досягнення взаємоприйнятного рішення [4, с. 55]. Т. Кисельова вивчає медіацію з точки зору міждисциплінарності та трактує її як певний соціальний інститут. Науковиця наголошує, що до вивчення медіації необхідно підходити саме з міждисциплінарних позицій [3, с. 225]. В. Волік досліджує письмову медіацію в процесі навчання іноземної мови та акцентує увагу на важливості використання вправ орієнтованих на реферування й анотування оригінального тексту з метою передачі його основного змісту, а також тлумачення його соціокультурної складової. З точки зору науковця, медіація виступає засобом перевірки рівня розуміння публіцистичних статей водночас слугує кінцевій цілі навчання читання. О. Долгушева викоремлює труднощі, з якими стикаються майбутні вчителі в рамках реалізації медіативної діяльності. Серед них: ототожнення перекладу як виду медіації та перекладу як засобу контролю розуміння учнями прочитаного чи прослуханого тексту; не повне усвідомлення комплексного характеру іншомовної комунікативної компетентності у медіації; при