Proceedings of the International scientific and practical conference ―Multidisciplinary approaches in science, technology and culture‖ (September 5-7, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Oxford, United Kingdom, 2025. - 124 p.

80 Рис. 2. Причини, що перешкоджали освітньому процесу під час війни. Ми отримали нову категорію в прошарках суспільства «…постраждалі від війни – це окрема категорія осіб, які не беруть безпосередньої активної участі у бойових діях, а скоріше є свідками того, що відбувається, наражаються на небезпеку, перебуваючи у зоні військового протистояння, або ж мають близькі стосунки з учасниками бойових дій» [5, c. 12]. Проте під прицілом опинилися не лише діти та батьки, а й майбутні та працюючі вчителі. Враховуючи атмосферу сучасного життя, значно зріс ризик морального вигорання серед педагогів, студентів, що призвело і до вимушеного відтоку «мізків», зниження академічного досвіду через виїзд і втрату науковців, освітян та управлінців. Сюди варто включити і психологічні проблеми, пов‘язані з війною, ментальні і психічні розлади, що можуть переходити не тільки в агресивність, депресію чи небажання повертатися до навчання. Це і ризики суїциду, емоційна нестабільність та посттравматичний стрес [5]. Разом із тим, система освіти не зупинилася. Вчителі та школярі продовжили навчання у форматі онлайн, створювали гнучкі графіки, знаходили альтернативні способи підтримки зв‘язку. Через небезпеку очного навчання найпоширенішою альтернативною формою стала дистанційна освіта, яка дозволяє учням продовжувати навчання