Proceedings of the International scientific and practical conference “Multidisciplinary approaches in science, technology and culture” (October 21-23, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Berlin, Germany, 2025. - 121 p.

116 Завдання: 1) Розширити й доповнити інформаційну базу даних, що характеризують фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку. 2) Науково-методично обґрунтувати методи вивчення та оцінки порушень біогеометричного профілю постави дітей для реабілітаційної практики фізичного терапевта. Аналіз літературних джерел. В контексті доказової медицини та сучасного міждисциплінарного підходу фізичної терапії патологія постави розглядається як біопсихосоціальну модель, що передбачає: По- перше з біомеханічного погляду постава – це оптимальне положення тіла у просторі, що забезпечує мінімальне енергетичне навантаження для підтримання рівноваги та руху[2;3]. Фізіологічні вигини хребта виконують амортизаційну функцію, зменшуючи удари під час ходьби й бігу. Збереження правильної постави підтримується м’язами-стабілізаторами тулуба, координацією нервової системи та вестибулярним апаратом[4,5]. По- друге порушення постави відображає функціональні відхилення у роботі м’язової, серцево-судинної, дихальної та нервової систем[8]. Доведено, що патологічні зміни хребта (сколіоз, кіфоз, гіперлордоз) сприяють розвитку вторинних порушень дихання, кровообігу, травлення, а також знижують фізичну працездатність[9]. По- третє доведено, що постава є важливим невербальним індикатором психологічного стану[7]. По – четверте пряма, відкрита постава асоціюється з упевненістю, позитивним мисленням та соціальною активністю. Порушення постави, навпаки, часто супроводжують депресивні стани, хронічну втому, тривогу[6]. По – п'яте відомо,що у соціальному аспекті правильна постава впливає на сприйняття людини іншими, рівень її самооцінки та комунікативну поведінку[7; 12]. Матеріали і методи досліджень. Дослідження проведено згідно плану науково-дослідної роботи кафедри медико-біологічних дисциплін, географії та