Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

163 Діти з інтелектуальними порушеннями мають труднощі у розпізнаванні емоцій, часто неправильно інтерпретують міміку, інтонацію, жести. Це зумовлює непорозуміння у спілкуванні та підвищує ризик конфліктних ситуацій. Педагогічна робота повинна бути спрямована на розвиток емоційного словника, навчання ідентифікації почуттів, уміння розуміти емоційний стан інших людей [2, с. 64]. Важливою умовою розвитку емоційної сфери є створення емоційно безпечного середовища, де дитина може виражати свої почуття без страху осуду. Такий підхід сприяє формуванню довіри до дорослого й поступовому зниженню рівня тривожності. У практиці це реалізується через використання методів невербального вираження емоцій ‒ малювання, музичну імпровізацію, драматизацію, роботу з кольором і формою [3, с. 60]. Значну увагу дослідники приділяють ролі арттерапії. Засоби образотворчого мистецтва, ліплення, колажу, а також музикотерапія допомагають дитині усвідомити власні переживання, перетворити негативні емоції у творчий продукт, що знижує внутрішню напругу. Арттерапевтичні техніки не лише розвивають емоційну сферу, а й стимулюють вольові якості ‒ посидючість, уважність, цілеспрямованість [5, с. 34]. Формування довільної поведінки відбувається поступово й вимагає постійного педагогічного супроводу. Через ігрові ситуації діти вчаться планувати дії, контролювати імпульсивність, доводити завдання до кінця. Поступове ускладнення правил гри, введення елементів самооцінки та позитивного підкріплення сприяє розвитку вольових процесів [4, с. 73]. Надзвичайно важливим є створення у класі атмосфери емоційного комфорту, де дитина почувається захищеною, прийнятою і цінною. Позитивне підкріплення, спокійний тон спілкування, щира похвала за зусилля, навіть невеликі успіхи – усе це формує в учня впевненість і зменшує прояви тривожності та агресії. Розвиток емоційно-вольової сфери потребує узгодженої роботи педагогів, психологів та батьків. Спільна діяльність забезпечує сталість емоційних реакцій