Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

164 дитини у різних середовищах. Учителі мають надавати батькам рекомендації щодо формування стабільного емоційного клімату вдома, підтримки позитивного підкріплення, спокійного спілкування та формування у дитини відчуття прийняття. Емоційний компонент навчання визначає успішність пізнавальної діяльності. Коли дитина переживає позитивні емоції під час уроків, активізуються пізнавальні процеси ‒ увага, пам’ять, мислення. Педагог має враховувати цей чинник і наповнювати навчальні ситуації емоційним змістом: використовувати гру, казку, творчі завдання, ситуації успіху. Це дозволяє знизити рівень тривожності та підвищити віру дитини у власні сили. Розвиток емоційно-вольової сфери тісно пов’язаний із формуванням навичок комунікації. У дітей з інтелектуальними порушеннями нерідко спостерігається емоційна замкнутість, труднощі у встановленні контактів, що ускладнює адаптацію до колективу. Тому педагогічна робота має включати тренінги соціальних навичок, парні та групові ігри, вправи на спільне виконання дій, що стимулює співпереживання, доброзичливість і емпатію. Особливої уваги заслуговує взаємозв’язок емоційної сфери та пізнавальної діяльності. Емоційна активність дитини безпосередньо впливає на засвоєння знань. Коли педагог викликає позитивні емоції ‒ інтерес, радість, здивування, ‒ це підвищує рівень уваги, полегшує запам’ятовування й стимулює пізнавальну мотивацію [3, с. 62]. Отже, педагогічний процес має бути емоційно забарвленим, живим і доброзичливим. Не менш важливим аспектом є розвиток навичок саморегуляції. Діти з інтелектуальними порушеннями часто не здатні стримувати імпульси, реагують афективно або надмірно емоційно. Тому педагог має систематично навчати дитину усвідомлювати власний стан, використовувати прості техніки самозаспокоєння ‒ глибоке дихання, рахунок до п’яти, переключення уваги. У цьому процесі ефективно застосовуються елементи психогімнастики, вправи з релаксації та уявлення позитивних образів.