Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

197 реалізованих художніх перекладів, відтак практичний (прикладний) аспект лишається поза увагою. Разом із тим у межах подібних курсів викладач має змогу виділити певну кількість академічних годин на практику перекладу, аби студенти мали нагоду повправлятися в українськомовних інтерпретаціях різножанрових творів, апелюючи до текстів сучасних і минувшини (або ж навпаки – перекладах українських текстів іншими мовами). Щодо вибору студентами мов, якими писані оригінальні твори, то тут у ролі source languages провідні позиції займають англійська та польська. Окрім того, студентам імпонує таке завдання, як аналіз чужих художніх перекладів. Приміром, одна зі слухачок курсу запропонувала для зіставлення фрагмент роману італійського фантаста ХХ століття Діно Буццаті (Dino Buzzati) «Татарська пустеля» у трьох варіантах: оригіналі («Il deserto dei Tartari»), англійському («The Tatar Steppe») та українському («Татарська пустеля», інтерпретація Юрія Педана). Що ж до визначеного нами в темі аспекту, а саме українсько-польських взаємин, то тут «свіжим» наочним матеріалом постають поезії Ельжбети Босняцької – мисткині ХІХ століття (1837 – 1904), поетки та драматургині, уродженки Черкащини (с. Ребедайлівка). У 1871 році Е. Босняцька переїхала до Італії, де прожила до кінця життя й похована. Передовсім відома як авторка драматичних творів, які ввійшли до 7 томів 8-томного видання «Pisma» (окремим томом представлена поезія), яке побачило світ у Львові 1904-го й у Варшаві 1937-го. 2025 року у черкаському видавництві Олександра Третякова вийшла книга українськомовних перекладів поезій Е. Босняцької [1], над якою працював колектив перекладачів: Наталя Горішна, Василь Пахаренко (спільно з Наталією Радько), Ганна Клименко (Синьоок), Юлія Гончар, Катерина Вербівська. У вересні 2025-го всі залучені до перекладу були нагороджені Всеукраїнською літературною премією імені Миколи Терещенка в галузі перекладу. Постать Ельжбети Босняцької, про яку вкрай мало відомостей, безумовно, заслуговує на увагу. Так само варті прочитання й дослідження її поетичні тексти. Білінгвальне видання «Поезії / Poezja» [1] слугує доброю ілюстрацією в