Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

199 інтерпретацію він читає. Тож помічними тут можуть стати окремі студії- пояснення від перекладачів, які діляться власним досвідом і своїми спостереженнями щодо процесу роботи й результату. Саме це привело нас до означеної теми, в межах якої можемо цілком арґументовано аналізувати поетичні переклади творів Е. Босняцької. Спершу нівелюємо таємницю (випадкову чи свідому – досі під питанням) щодо розподілу українськомовних версій: с. 12 – 67 – переклади Н. Горішної; с. 68 – 105 – В. Пахаренка (спільно з Н. Радько); с. 106 – 165 – Г. Синьоок; с. 166 – 201 – Ю. Гончар; с. 202 – 231 – К. Вербівської. Цікавим і рівночасно дискусійним видається нам гендерний аспект. У низці віршів Е. Босняцької присутній образ ліричного героя, а не ліричної героїні. Це, либонь, викликано тим, що література ХІХ ст. мала «чоловіче обличчя» й жінкам-авторкам неодноразово доводилося генерувати собі маскулінізовані псевдоніми. На цей крок зважується й Е. Босняцька, апелюючи до псевдоніму «G. Moers di Poradovo» (інші варіанти: «J. z P.; Jul. z P.; Julian Moers; Julian Moers z Poradowa; Julian Mors z Poradowa; Julian z P.: Julian z Poradowa)») [2, с. 63]. Образом ліричного героя Е. Босняцька підкреслює маскулінність своїх текстів. Як із цим бути при перекладі? Чи цілком визнавати (читаємо: приймати) позицію авторки, чи адаптувати до жіночого єства, себто фемінізувати? Приміром, Н. Горішна обирає останній шлях: дозволяє собі трансформацію ліричного героя в ліричну героїню. Порівняймо оригінал і переклад вірша «Do rusinów od autora Rognedy» («До русинів від авторки Рогнеди»): I jam się zrodził nad Dnieprowym brzegiem, I myślą wracam tam, Pieśni, co płyną razem z jego biegiem, Ach! znam! Ach! znam! I ja nad grobem Nestora dumałem, Co Sławian spisał bój, I ja wołałem z wami sercem całem: