Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

200 To swój! to swój! [1, с. 26] І я народилася на берегах Дніпра, І думки мої завжди повертаються туди, Де пісня плине разом з його течією, Ох! Я знаю про це! Ох, знаю! І я роздумувала над гробом Нестора, Котрий слов’янські описував битви, І серце моє ридало, як і ваші серця: Моє це! Моє! [1, с. 27]. Таким чином, польські лексеми «zrodził», «dumałem» є дієсловами минулого часу чоловічого роду, але в українськомовній інтерпретації Н. Горішної вони передані як дієслова минулого часу жіночого роду: «народилася», «роздумувала». Тим часом «wołałem» як ще одна лексема, граматично подібна до двох згаданих дієслів, лишається в синтаксичній ролі присудка, проте переорієнтовується на інший підмет: з «ja» (я) на «serce» (серце). «I ja wołałem z wami sercem całem» (досл.: «І я волав (кричав) із вами всім серцем») подано як «І серце моє ридало, як і ваші серця». У вірші «Chrystus Corregia» фрази «jam niegodny!» («я негідний»), «ja samolub» («я самолюб», «я егоїст»), «jam pyszny» («я пихатий») при перекладі Н. Горішна знов-таки фемінізує. Звідси – «Я недостойна!», «Я егоїстка», «пихата я» («Христос Коррегійський (Chrystus Corregia)»). Важливо наголосити, що поєднання особового займенника «ja» («я») / «jam» («ja jestem») та прикметника чоловічого роду продукує високий, урочистий стиль, патетичний почерк, що загалом було властиво поезії ХІХ століття, сучасницею якого була Е. Босняцька. Долучившись до колективу перекладачів, ми зі свого боку намагалися максимально триматися змісту кожного тексту й загалом стилю авторки, хоча все ж таки обрали форму верлібру замість силабо-тоніки (ліміт часу дався взнаки). Наприклад, вірш «Widok» («Краєвид») прикметний образом ліричного