Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

208 поглиблення транскордонного співробітництва зумовлюють необхідність якісного й відповідного юридичного перекладу. В умовах співіснування української та угорської мов на Закарпатті, а також активних контактів між Угорщиною та Україною, проблема перекладу правничих текстів набуває не лише практичного, а й науково-теоретичного виміру. Саме тому аналіз труднощів і викликів українсько-угорського юридичного перекладу має важливе значення для формування фахових компетенцій перекладачів і вдосконалення міжкультурної комунікації у сфері права. Юридичний переклад – це одна з найскладніших ділянок перекладацької діяльності, оскільки він охоплює не лише мовні, а й концептуальні, правові та культурні аспекти. На відміну від художнього чи публіцистичного перекладу, де допускається певна інтерпретаційна свобода, у правовому перекладі неточність або двозначність може призвести до серйозних юридичних наслідків. Тому до перекладача висуваються особливі вимоги: він повинен не лише володіти досконало обома мовами, а й орієнтуватися в національних правових системах, знати термінологічні стандарти та відчувати історичні й культурні відмінності двох націй. Однією з ключових проблем українсько-угорського юридичного перекладу є відсутність повної термінологічної відповідності між правовими системами двох країн. Це пояснюється тим, що українське право належить до романо- германської правової сім’ї зі значним впливом радянського права, тоді як угорське, хоча й має ті самі корені, розвивалося в іншому історико- культурному контексті під значним впливом європейських правових систем. Тому чимало понять не мають прямих еквівалентів або мають відмінне змістове наповнення. Наприклад, поняття előtársaság («попереднє господарське товариство», «товариство у процесі реєстрації з елементами дієздатності») не має точного відповідника в українському законодавстві, тож перекладач мусить передати його зміст описовим шляхом. Аналогічна ситуація виникає з перекладом українських юридичних понять, які відсутні у правовій системі