Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

212 якщо придивитися професійним оком уважніше до термінів, наприклад, у сфері кримінального права, то можна знайти кілька розбіжностей. Наприклад, до угорського поняття « pénzmosás ‖ дається український відповідник «відмивання грошей», що з точки зору дослівного перекладу є правильним. Однак кримінальне законодавство України використовує термін «відмивання (легалізація) доходів». Тому при перекладі текстів з кримінального права, краще використовувати останній термін. Це створює ризик непослідовності в перекладах. Стандартизація термінології є запорукою юридичної точності, тому вкрай важливо запровадити офіційні рекомендації для перекладу українсько- угорських правових текстів відповідно до чинного законодавства. До труднощів правничого перекладу належить і передача правових реалій, які не мають аналогів у правовій системі іншої країни. Наприклад, українське поняття «муніципальне право» в угорській мові може передаватися як önkormányzati jog або helyi önkormányzat joga , однак жоден із цих термінів не відображає повністю зміст українського поняття, оскільки адміністративна структура Угорщини відрізняється від української. У таких випадках доцільно застосовувати стратегію культурної адаптації, тобто пояснювати поняття через аналогії та коментарі, не спотворюючи зміст. Загалом проблеми перекладу юридичних текстів з угорської на українську мову можна умовно поділити на три групи: 1. Лексико-семантичні – відсутність еквівалентів, багатозначність, термінологічні лакуни. 2. Граматичні – відмінності у структурі речень, формі вираження юридичних понять. 3. Прагматичні – різниця у функціонуванні правових систем і культурних контекстів. Перекладач повинен володіти не лише лінгвістичною компетенцією, а й правовою, прагматичною та міжкультурною. Перекладач юридичних текстів – це не просто мовний посередник, а спеціаліст, який несе відповідальність за точність і правову коректність змісту.