Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

213 Юридичні тексти, особливо договори та судові рішення, мають специфічну логіко-смислову організацію. У них часто вживаються сталі словосполучення: винести вирок , порушити справу , прийняти рішення , які мають бути передані усталеними українськими чи угорськими відповідниками. Неприпустимо перекладати такі фрази дослівно, адже це може призвести до комічних або помилкових результатів. Наприклад, угорський вираз eljárást indít буквально означає «розпочати процес», але в юридичному контексті його правильний переклад — порушити (відкрити) провадження . Важливою рисою правничого перекладу є прагнення до максимальної точності. На відміну від інших видів перекладу, де перекладач може дозволити собі певну стилістичну варіативність, у юридичних текстах кожне слово має конкретне правове навантаження. Будь-яке відхилення або інтерпретація «на власний розсуд» може спричинити помилки у правозастосуванні. Тому перекладач повинен дотримуватися принципу однозначності – кожен термін уживається послідовно у всьому документі. Ще однією важливою проблемою є так званий «перекладацький компроміс». Іноді перекладач змушений обирати між повною точністю та зрозумілістю для читача. Наприклад, угорські документи часто містять складні юридичні конструкції, які при прямому перекладі виглядають надмірно громіздко українською. У таких випадках доцільно зберігати зміст і логіку висловлювання, навіть якщо синтаксична структура зазнає певних змін. Проте перекладач завжди повинен фіксувати такі відхилення у примітках або коментарях, щоб уникнути двозначності. Найбільш показовими прикладами проблем правничого перекладу є міжнародні договори та нормативно-правові акти. У таких текстах навіть найменша неточність може мати наслідки на міждержавному рівні. Тому при перекладі угод між Україною та Угорщиною необхідно враховувати не лише мовні особливості, а й відмінності у правових системах. Наприклад, поняття államigazgatási határozat (адміністративне рішення) в угорській мові має іншу юридичну силу, ніж українське адміністративне рішення у контексті Кодексу