Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

214 адміністративного судочинства. Перекладач має знати, як ці документи функціонують у правовій практиці обох країн, щоб уникнути хибних тлумачень. Окремо варто зазначити роль цифрових технологій у сучасному правничому перекладі. З розвитком електронного урядування, баз даних законодавства та онлайн-сервісів для перекладачів (зокрема, TRADOS , IATE , EUR-Lex , ZakonOnline ) відкриваються нові можливості для стандартизації термінології та автоматизації перекладацьких процесів. Проте машинний переклад юридичних текстів, на нашу думку, залишається ненадійним інструментом, оскільки не враховує контексту, прагматики та відмінностей між правовими системами. Отже, технології можуть лише допомагати, але не замінити професійного перекладача. Узагальнюючи сказане, можна зробити висновок, що українсько-угорський юридичний переклад є складним міждисциплінарним процесом, який вимагає не лише мовних знань, а й глибокого розуміння правової системи, культурних реалій та логіки юридичного мислення. Його основні виклики полягають у: – відсутності повних термінологічних відповідників; – необхідності гармонізації термінології між двома правовими системами; – впливі культурно-історичних чинників на інтерпретацію понять; – нестачі стандартизованих перекладацьких ресурсів; – потребі у професійній підготовці перекладачів-юристів. Подолання цих викликів можливе лише за умови тісної співпраці між перекладачами, правознавцями та мовознавцями, а також через створення двомовних юридичних словників, термінологічних баз і навчальних програм. Такі кроки сприятимуть підвищенню якості перекладу, забезпеченню юридичної точності та розвитку міжкультурного діалогу між Україною та Угорщиною. Таким чином, юридичний переклад між українською та угорською мовами – це не просто технічна передача інформації, а процес побудови мосту між двома правовими культурами. Від його якості залежить ефективність правової