Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

227 Взаємозв'язок між психічним станом і фізичними показниками є складним і багатогранним. Емоції, рівень стресу, депресія та інші психологічні фактори можуть суттєво впливати на фізичне здоров'я та досягнення у різних сферах життя [2, c. 11-12]. Вплив зазначених факторів особливо яскраво проявляється у видах спорту, які поєднують фізичне навантаження з елементами концентрації, контролю емоцій та глибокої ментальної роботи. Ушу є одним із таких видів бойового мистецтва, що не тільки розвиває фізичну витривалість, а й формує внутрішню рівновагу, самоконтроль та стресостійкість. Завдяки структурованій системі вправ, ушу дозволяє гармонійно поєднувати фізичний розвиток із психологічною стабільністю. Як і будь-які спортсмени, ушуїсти щодня стикаються з інтенсивними фізичними та емоційними навантаженнями, адже цей вид бойового мистецтва вимагає не лише фізичної витривалості, а й високого рівня концентрації, самоконтролю та стресостійкості. Спорт передбачає вагомий тиск досягнення результатів, конкуренцію та внутрішні очікування, що можуть спричиняти емоційний стрес [2]. Невдачі, травми, несприятливі умови змагань або інтенсивний тренувальний процес, що впливає на загальне самопочуття, мотивацію є запорукою вигорання, однак ушу включає систему психологічної підготовки, яка допомагає знижувати рівень стресу та підтримувати психоемоційну рівновагу [3]. Першочергово, це закладено в підході тренера, філософії спорту та поєднанні фізичних навантажень із техніками концентрації та емоційної регуляції, що формують стійкість до стресу та підвищують рівень впевненості спортсмена. Оскільки ушу – це бойове мистецтво, як спорт, воно має комплексний вплив на психоемоційний стан спортсменів. Це пояснюється поєднанням фізичних навантажень з психологічними й соціальними аспектами тренувального процесу. Регулярні заняття сприяють розвитку самоконтролю, концентрації уваги, зниженню рівня тривожності та підвищенню стресостійкості [4]. Також, політика тренувань ґрунтується на взаємодопомозі, мотивуванні та повазі, дозволяючи спортсменам краще соціалізуватися та