Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

229 передає технічні знання, а й навчає спортсменів методам саморегуляції, мотивує їх до подальшого розвитку та підтримує у складні моменти, що особливо важливо для збереження психоемоційної стабільності. Ушу має глибокий нейрофізіологічний вплив, активуючи важливі структури мозку. Координовані рухи стимулюють мозочок, що покращує рівновагу та точність, тоді як базальні ганглії зміцнюють моторний контроль і рефлекси. Префронтальна кора, залучена до стратегічного мислення, активується під час складних комбінацій рухів. Ритмічні техніки та дихальні вправи сприяють зниженню рівня стресу через активацію парасимпатичної нервової системи, а також покращують нейропластичність [6, с. 257-283]. Крім того, фізична активність підвищує рівень дофаміну та серотоніну, що сприяє емоційній стабільності та мотивації, водночас знижуючи рівень кортизолу — гормону стресу. Психологічно ушу допомагає спортсменам зменшувати імпульсивність і підвищувати стійкість до стресових ситуацій. Вивчення рухових зв’язок покращує пам’ять і концентрацію, а інтерактивні вправи вчать швидко аналізувати ситуацію та приймати рішення [7, с. 8]. Соціальний аспект тренувань сприяє розвитку командної роботи, дисципліни та взаємоповаги, що підсилює впевненість дітей у собі. Завдяки поєднанню фізичних, когнітивних і емоційних компонентів, ушу є ефективним інструментом не лише для фізичного розвитку, а й для формування гармонійної особистості. Останні міжнародні дослідження свідчать про важливу тенденцію. У 2024 році встановлено, що практикуючі бойові мистецтва, зокрема Ушу, демонструють нижчий рівень тривожності та депресії порівняно з іншими спортсменами. Більше того, у 2023 році в Індії було проведено дослідження серед ушуїстів, яке виявило важливий взаємозв’язок між мотивацією досягнень і рівнем стресу [8]. У групі з високим рівнем стресу, мотивація була більш вираженою, однак ризик емоційного виснаження вагомо зростав. Ще одне дослідження у формі мета-аналізу, присвячене впровадженню mindfulness- інтервенцій для спортсменів, продемонструвало суттєві покращення [9].