Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, technology and culture: integration and prospects‖ (November 3-5, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2025. - 254 p.

97 вихователя. Вимоги до гри перелічені вище. О. Бутенко окреслила вимоги до вихователя та його дії у процесі організації і проведення гри [9]: – знання і врахування психологічних та вікових особливостей вихованців, а також індивідуальних особливостей кожної дитини; – розуміння ігрового задуму дітей, їх переживаній, вміння своєчасно встановити з вихованцями дружні відносини; – вміння пробудити у дитини інтерес, бажання гратися в колективі однолітків; – добре знання структури рольової гри, її чотирьох компонентів: розподілу ролей, ігрових дій ролей, ігрового застосування предметів та їх замінників, стосунків між гравцями; – своєчасне проведення роботи з дітьми по ознайомленню з навколишнім життям, працею дорослих у різних сферах, щоб діти могли використати отримані знання про навколишню дійсність у грі; – сприяти розвитку творчості, фантазії, уяви дошкільників за допомогою різноманітних прийомів: запитання, заохочення, репліки, вказівки, оцінки окремих персонажів тощо; – розвивати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість старших дошкільників, тримаючи в полі зору всіх учасників гри, у разі необхідності самому стати учасником гри; – сприяти організації дитячого колективу у грі, вихованню дружніх почуттів, позитивних моральних якостей. Зміст кожної гри діти розкривають завдяки виконанню обраних ролей. Звичайно вони виконують роль знайомого їм дорослого, імітуючи його дії. Роль дитини може складатися із простих міміки, розмови без супроводу відповідними мовними висловлюваннями. Якщо дитина грає сама то вона виконує роль одночасно і за себе, і за ляльку. Ігрові дії дітей узагальнені і лаконічніші, ніж предметні, це дає змогу швидко розіграти події, що відбуваються з великим часовим інтервалом. На передній план діти висувають взаємини між людьми та зміст їх діяльності.