Proceedings of the International scientific and practical conference “Integrative science, technology and cultural development” (November 10-12, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2025. - 141 p.

105 оцінка, а як інтелектуальний аналіз явища, здатний трансформувати його на основі усвідомлених висновків. Цей підхід узгоджується з традиційними педагогічними засадами рефлексивного оцінювання, викладеними у сучасних навчальних посібниках з педагогіки [5, с. 202]. Відтак, у підготовці магістрантів освітніх наук необхідно формувати структуровану експертну компетентність, що включає:  когнітивний компонент (знання теорії, методів, індикаторів якості),  аналітичний компонент (уміння порівнювати, моделювати, прогнозувати),  нормативний компонент (володіння критеріями, стандартами, нормативно-правовою базою),  комунікативний компонент (здатність аргументовано презентувати висновки),  рефлексивний компонент (здатність до самокорекції, переосмислення досвіду, професійної ідентифікації). Зазначені компоненти є основою моделі професійного розвитку майбутніх управлінців освіти, яка реалізується через системний підхід до організації підготовки магістрів в умовах педагогічного університету [4, с. 115]. Освітній компонент «Освітній консалтинг та експертна діяльність», інтегрований у магістерську програму, стає оптимальним середовищем для реалізації цього підходу, оскільки дозволяє поєднати теоретичну підготовку з практичними кейсами, моделюванням експертних ситуацій, груповим аналізом і професійною рефлексією. Ефективне формування експертної компетентності майбутніх фахівців вимагає впровадження цілеспрямованих методичних підходів, орієнтованих на розвиток аналітичного мислення, умінь критичної оцінки та рефлексії. У рамках освітнього компонента «Освітній консалтинг та експертна діяльність» доцільним є використання низки дидактичних засобів, що імітують реальні