Proceedings of the International scientific and practical conference “Integrative science, technology and cultural development” (November 10-12, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2025. - 141 p.

129 В умовах реалізації Концепції Нової української школи (НУШ), де головна мета полягає у формуванні компетентної, творчої та екологічно свідомої особистості, використання біонічних форм набуває особливої актуальності. Цей напрям забезпечує розвиток ключових компетентностей – екологічної, культурної, технологічної та мистецької, а також сприяє реалізації міжпредметної інтеграції [1, с. 12]. Використання біонічних форм на уроках образотворчого мистецтва у 7 класі є доцільним, оскільки саме в цьому віці здобувачі освіти активно розвивають здатність до абстрагування, узагальнення, аналізу природних явищ та їх художньої інтерпретації. Такий підхід забезпечує не лише засвоєння теоретичних знань, але й формування елементів екологічного та естетичного мислення [1, с. 27]. Термін «біоніка» походить від грецького bios - життя, і означає використання принципів організації живої природи для створення нових технічних і художніх рішень [2, с. 13]. Біонічний підхід у мистецтві дає змогу розкрити гармонію між природою і творчістю людини, формуючи у здобувачів освіти усвідомлення того, що природа є найвищим взірцем краси, пропорцій та доцільності форми. Програма з образотворчого мистецтва для НУШ передбачає активне залучення учнів до творчої діяльності на основі спостережень за природою, пошуку природних форм і перенесення їх у власні художні образи. Біоніка органічно вписується в цей підхід, оскільки забезпечує практичну реалізацію компетентнісного навчання та принципу «навчання через діяльність». Використання біонічних форм на уроках образотворчого мистецтва тісно пов‟язане з іншими освітніми галузями:  біологія: учні спостерігають за формами рослин, тварин, мікроорганізмів; аналізують симетрію, ритм, пропорції, кольорову гаму природних об‟єктів;