Proceedings of the International scientific and practical conference “Integrative science, technology and cultural development” (November 10-12, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2025. - 141 p.

47 Війна лише радикалізує цей зв‟язок: там, де моральний імператив захисту життя не підкріплений правовим порядком і дієздатною регулятивною політикою, безпека фрагментується, а суспільний договір деградує до сили випадку [2, с. 3; 14, с. 118]. Соціальна регуляція в умовах воєнного стану - це не зведення окремих заборон і приписів, а цілісна система структурованих впливів, які координують поведінку індивідів і груп задля збереження життя, здоров‟я, психофізичної рівноваги та базових свобод [15, с. 1–2]. Її принципи повинні бути водночас універсальними і операційними [18, с. 7]. Перший з них - примат вітальної норми над будь-якою інструментальною раціональністю: там, де вибір стоїть між ефективністю і життям, соціальна регуляція зобов‟язана обирати життя як найвищу мету і критерій оцінювання політик [13, с. 174; 7, с. 29]. Другий принцип - субсидіарність і пропорційність: втручання у свободи мають відповідати рівню загрози, реалізовуватися на найближчому до людини рівні, не порушуючи гідності і внутрішньої автономії особистості [1, с. 6; 12, с. 92]. Третій - інтегральність і системність: безпека не редукується до військової компоненти, а охоплює медичну, психічну, соціальну, інформаційну, духовно- ціннісну площини, утворюючи «вітальний континуум» опіки над людиною [17, с. 11–12; 16, с. 33]. Четвертий - солідарність і взаємна відповідальність: виживання і самозбереження не є суто приватними здібностями, а стають функцією довіри, взаємодопомоги і культури взаємних зобов‟язань, де кожен агент (людина як дієвий суб‟єкт соціальної взаємодії) визнає цінність іншого як умову власної стійкості [14, с. 101]. П‟ятий - адаптивність і навчальна спрямованість: соціальна регуляція повинна бути здатною до швидкого оновлення норм, протоколів і компетентностей у відповідь на зміну характеру загроз, вбудовуючи у повсякденне життя механізми безперервного навчання і тренування [8, с. 127; 21, с. 36]. Мораль у такій системі виконує роль первинного «коду безпеки», що передує праву і наповнює його гуманістичним змістом [11, с. 88; 9, с. 57]. Вона формулює аксіому недоторканності життя, заборону приниження гідності,