Proceedings of the International scientific and practical conference “Integrative science, technology and cultural development” (November 10-12, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Barcelona, Spain, 2025. - 141 p.

95 не лише вихователем, а й посередником у діалозі між дитиною та світом [2, с. 45]. Розвиток соціальної взаємодії у дітей із мовленнєвими труднощами потребує цілеспрямованого педагогічного впливу, що включає емоційно безпечну атмосферу, ігрову діяльність і моделювання життєвих ситуацій. Важливим є створення умов, де кожна дитина може бути почутою, навіть якщо її мовлення ще недосконале. За дослідженнями українських психологів, рівень соціальної активності дітей безпосередньо залежить від сформованості діалогічного мовлення та уміння підтримувати контакт [3, с. 128]. Тому завдання педагога полягає не тільки у виправленні мовленнєвих дефектів, а у формуванні вміння спілкуватися, слухати, реагувати на емоції та ініціативу інших. В основі сучасних технологій комунікативного розвитку - діяльнісний і компетентнісний підходи. Ефективними є:  інтерактивні ігри («Хто що сказав?», «Допоможи другу», «Діалог із казковим героєм»), які стимулюють участь у спілкуванні;  моделювання життєвих ситуацій , що допомагає засвоїти норми соціальної поведінки;  спільні творчі завдання (малювання, театралізація), які сприяють емоційному контакту;  логопедичні вправи з елементами дихальної гімнастики , що поліпшують артикуляцію та ритміку мовлення [4, с. 72]. Використання цифрових ресурсів (логопедичних додатків, інтерактивних карток, віртуальних персонажів) у поєднанні з традиційними методами забезпечує гнучкість і підвищує мотивацію дітей до мовленнєвої активності [5, с. 53]. Розвиток соціальних навичок неможливий без участі батьків. Вони є першими партнерами дитини у спілкуванні, тому