Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Interdisciplinary Dialogue and New Paradigms‖ (December 1-3, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Astana, Kazakhstan, 2025. – 62 p.

17 прогресувати від поверхневих реакцій до глибоких структурних ушкоджень органа зору [4]. Потрапляння фосфорорганічних пестицидів в око можливе кількома шляхами: безпосереднім контактом рідких форм, осіданням аерозольних частинок на поверхню кон’юнктиви та рогівки, контамінацією рук із подальшим перенесенням токсиканту на слизові оболонки, а також через системну абсорбцію після інгаляційного чи трансдермального проникнення [2]. За нормальних умов орган зору має кілька рівнів захисту — слізну плівку, інтактний епітелій рогівки та інші поверхневі бар’єрні структури. Однак у випадках надзвичайних хімічних ситуацій ці бар’єри перевантажуються або ушкоджуються, що забезпечує швидке надходження токсичної речовини у внутрішньоочні структури. Встановлено, що фосфорорганічні пестициди можуть порушувати цілісність епітеліального шару, посилювати проникність рогівки та викликати деградацію ліпідного компонента слізної плівки, що значно збільшує ризик вторинного інфікування та прискорює проникнення метаболітів у камери ока [3]. В умовах аварійних викидів пестицидів, пожеж у складських приміщеннях або під час масштабної хімічної обробки територій концентрація токсиканту в повітрі може перевищувати безпечні нормативні показники у десятки разів [4]. Це формує високу ймовірність одночасного ураження великої кількості людей, що створює навантаження на систему екстреної допомоги та потребує готовності медичних служб до сортування й лікування постраждалих. Ураження органа зору при впливі фосфорорганічних пестицидів реалізується через кілька патофізіологічних механізмів, які здатні діяти одночасно та взаємно посилювати один одного. Після проникнення через епітелій рогівки або системного надходження з кровотоком токсиканти викликають активацію каскаду оксидативного стресу та генерацію вільних радикалів, що ушкоджують клітинні мембрани, білкові структури та ліпідні компоненти слізної плівки [3]. Відомо, що під дією фосфорорганічних