Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: From Tradition to Digital Future‖ (December 8-10, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. – 183 p.

173 та сільвіотерапія. Виникло серйозне навантаження на психіку молоді, зокрема студентів, які одночасно переживають етап особистісного становлення та адаптації до складних соціальних умов. Високий рівень стресу, емоційне виснаження, порушення когнітивних функцій стають поширеними наслідками таких викликів. У цьому контексті зростає потреба у впровадженні психотерапевтичних підходів, що поєднують психологічну підтримку із залученням природних ресурсів. Одним із таких напрямів є природотерапія, зокрема терапевтичне садівництво та сільвіотерапія, які демонструють ефективність у відновленні психоемоційного балансу, покращенні когнітивної функції та формуванні життєстійкості (резильєнтності). У сучасних дослідженнях дедалі частіше акцентується увага на потенціалі природотерапії як ефективного інструменту психологічної підтримки, особливо в умовах стресу та соціальних потрясінь. Значну увагу приділено практичному впровадженню терапевтичного садівництва та сільвіотерапії як частини комплексних оздоровчих програм. Так, у роботі С. Бутчака, В. Грижинця та Н. Мельник [1] представлено зарубіжний та український досвід організації природних ретритів, що включають садові активності як засіб релаксації та зниження стресу. Автори підкреслюють важливість інфраструктурного забезпечення та природного середовища як чинників ефективності відновлювальних практик. Низка досліджень присвячена розробці та реалізації гарденотерапевтичних локацій на базі навчальних закладів. Н. Дерев’янко та Л. Хорошков [2] подають проєктні рішення для створення такого простору на базі Хортицької національної академії. Аналогічно, в роботі О. Драчука та І. Демченка [3] окреслено психологічні аспекти застосування терапевтичного садівництва, зокрема його вплив на емоційне розвантаження, розвиток уважності та усвідомлення. Особливий інтерес становить досвід інтеграції цифрових технологій у природотерапію. У статті В. Мацоли та А. Наконечної [4] розглядаються переваги використання віртуальних турів, відеоблогів та цифрових додатків у терапевтичному садівництві, що розширює доступ до подібних практик в умовах воєнного часу чи дистанційного навчання. О.