Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: From Tradition to Digital Future‖ (December 8-10, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. – 183 p.

174 Олешко, С. Левандовська та Ю. Струтинська [5] акцентують увагу на тому, що садівництво у стресових умовах війни не лише стабілізує емоційний стан, а й сприяє формуванню внутрішнього ресурсу та психологічної витривалості. У цьому контексті показовими є й результати дослідження О. Пащенка [6], який аналізує проєкт «Психологічна реабілітація у природі» в умовах воєнного стану, підкреслюючи значення екологічного компоненту в процесі відновлення. Системний огляд І. Сопівник та В. Мацоли [7] розкриває вплив природотерапевтичних заходів на фізіологічне й психологічне відновлення людей, які зазнали впливу надзвичайних ситуацій. Вони підкреслюють універсальність природотерапії як підходу, здатного охопити широкий спектр індивідуальних потреб. Іноземні джерела також підтверджують високу ефективність терапевтичного садівництва. Так, у дослідженні M. Gonzalez та співавт. [8] описано значне зменшення симптомів депресії у пацієнтів, які проходили курс гарденотерапії. Теоретичне обґрунтування методів надає R. Haller [9], який розглядає терапевтичне садівництво як інтегративну модель, що поєднує фізичну активність, сенсорний контакт із природою та соціальну взаємодію. У працях польських дослідників також розглядається «зелена терапія» як новий туристичний продукт (B. Poskrobko [10]) та форма екологічної освіти (Z. Wojciechowska [11]). Це дозволяє трактувати природотерапію не лише як психотерапевтичну, але й як соціокультурну практику, що сприяє формуванню екологічної свідомості. Таким чином, аналіз літератури засвідчує високий потенціал садівництва й сільвіотерапії як складових системи підтримки психічного здоров’я студентської молоді. Вони демонструють комплексну дію – когнітивну, емоційну, поведінкову та соціальну – що особливо важливо в умовах воєнного та поствоєнного відновлення. Мета дослідження. Проаналізувати ефективність терапевтичного садівництва та сільвіотерапії як інструментів формування резильєнтності та покращення когнітивної активності студентів в умовах воєнного часу.