Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: From Tradition to Digital Future‖ (December 8-10, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. – 183 p.

175 Методика та організація дослідження. У дослідженні взяли участь 60 студентів ДНУ імені Олеся Гончара, які були поділені на експериментальну (30 осіб) та контрольну групу (30 осіб). Обидві групи були співставні за віком (18– 24 роки), формою навчання (денна та заочна), спеціальностями та академічним навантаженням. Програма експериментальної групи тривала 12 тижнів і включала заняття терапевтичним садівництвом у ботанічному саду університету, сільвіотерапевтичні прогулянки в байрачному лісі "Тунельна балка", а також віртуальні форми природотерапії. Залучення ботанічного саду, байрачного лісу "Тунельна балка" та парку ім. Т.Г. Шевченка забезпечує різноманітність природотерапевтичних середовищ. Організація групових занять сприяє не лише психофізіологічному відновленню, а й формуванню соціальних зв’язків серед учасників. Інтеграція реальних і віртуальних форматів, зокрема використання відеоблогу "Із лісу на кухню з Вікторією", дозволяє адаптувати програму для умов ізоляції чи обмеженого доступу до природи. Заняття спрямовані на формування життєстійкості, зниження рівня тривожності, покращення когнітивних функцій і розвиток екологічної свідомості. Інтеграція садівництва та сільвіотерапії створює синергію, яка посилює терапевтичний ефект. Віртуальні формати розширюють доступність природотерапії, дозволяючи залучити більшу кількість учасників. Комбіновані методи, які включають реальне та віртуальне занурення в природу, мають перспективи впровадження не лише в освітніх закладах, а й у клінічній практиці. Контрольна група не залучалась до природотерапії та продовжувала навчання у звичному режимі. Моніторинг ефективності здійснювався шляхом вимірювання когнітивної активності (тестування на увагу, пам'ять, когнітивну гнучкість), рівня тривожності, суб'єктивного самопочуття до та після програми. Контрольна група не брала участі у природотерапії, зберігаючи стандартний освітній режим. Застосовано методики: тест на когнітивну гнучкість (CFT), шкала тривожності Спілбергера–Ханіна, шкала психоемоційного виснаження (Maslach Burnout Inventory).