Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: From Tradition to Digital Future‖ (December 8-10, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Vienna, Austria, 2025. – 183 p.

76 можемо стверджувати, що критичне мислення – це спосіб пізнання людиною світу завдяки порівнянню, аналізу та узагальненню інформації. Найбільш практичне й обґрунтоване пояснення терміна «критичне мислення», на наш погляд, дають Н. Вукіна, Н. Дементієвська, І. Сущенко [1]. По-перше, критичне мислення, вважають вони, – це мислення самостійне, бо ніхто не може думати замість нас: «ми часто вчимо учнів починати відповіді з певних мовних стереотипів на зразок «Я думаю…», «На мою думку…», «Я вважаю…» тощо, вважаючи при цьому, що тепер відповідь буде самостійним розмірковуванням. Але головнішим є не словесне оформлення думки, а змістове наповнення, яке кожен повинен обирати сам. По-друге, в основі критичного мислення лежить постановка питань та з’ясування проблем, тому що вміння розв’язувати проблеми та шукати відповіді на питання – це шлях до досягнення успіху в подальшому житті. По-третє, ознакою сформованості критичного мислення є вміння аргументовано висловлювати власну думку, а також доводити певні переконання»  6, с. 165  . Ми знаємо, що молодший шкільний вік і підлітковий характеризуються високим рівнем допитливості. Але, на жаль, в умовах шкільного навчання, що не базується на використанні критичного мислення, він поступово знижується або й зовсім зникає. Тому вчителеві важливо сформувати інтерес дітей до нових фактів і цікавих явищ і домогтися, щоб він переріс «в інтерес до пізнання істотних властивостей предметів і явищ, до встановлення причинно- наслідкових зв’язків, закономірностей»  4, с. 11  . У зв'язку з цим Н. Ларіонова справедливо зазначає, що на цьому етапі розвитку дитини відсутні стереотипи мислення, бо «вони ще не встигли сформуватися, тому й відбуваються якісні зміни у процесі сприймання і пізнавальних процесах, завдяки яким з’являються внутрішні, об’єктивні умови для розвитку критичного мислення»  4, с. 11  . Учителеві важливо розуміти і враховувати сутнісні характеристики критичного мислення. Д. Клустер виділяє «такі найважливіші з них: 1) критичне мислення є мисленням самостійним. Отже, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно носить індивідуальний характер. Учні