Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Art in Global Context‖ (December 12-14, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2025. – 190 p.

116 Заняття з казкотерапії можуть проводитися як індивідуально, так і в груповому форматі. Під час групових сесій учні здобувають навички активного слухання, вчаться висловлювати власні думки, проявляти співпереживання та підтримувати однокласників у різних ситуаціях. Казка при цьому виступає універсальним засобом, який легко сприймають діти різного віку та з різними рівнями розвитку, що робить її ефективним інструментом педагогічної роботи в інклюзивному середовищі. Головне завдання казок: через казкові події показати герою ситуацію з іншого боку, запропонувати альтернативні моделі його психологічної поведінки [3, c. 65]. Ефективне використання казкотерапії потребує дотримання певних педагогічних умов. Насамперед педагог повинен враховувати індивідуальні особливості розвитку дитини з ООП, її емоційну чутливість, характерні поведінкові реакції та загальний психологічний стан. Не менш важливим є правильний підбір казкового матеріалу: він має бути зрозумілим, змістовним, насиченим емоційно та відповідати віковим і психологічним потребам конкретного учня. На заняттях із казкотерапії використовують різноманітні прийоми: пояснення, показ, розповідь, самостійне складання казок дітьми тощо. Алгоритм використання казки з корекційною метою може бути різним [2, c.90]. Для дітей молодшого шкільного віку в інклюзивному класі казка зазвичай подається через читання або з використанням адаптованого відеоматеріалу, що враховує різні рівні сприйняття та особливості розвитку учнів. Під час заняття кожній дитині надають можливість змінювати текст казки, додавати або вилучати окремі слова та фрази відповідно до власних потреб і можливостей. Після цього проводиться обговорення ключових подій, мотивів поведінки персонажів та наслідків їхніх дій, що дозволяє всім учням, включно з дітьми з ООП, брати активну участь у дискусії та розвивати емоційну компетентність. Наступним етапом може стати створення малюнка, який відображає казку або найбільш важливий для дитини момент; ця діяльність може виконуватися