Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Art in Global Context‖ (December 12-14, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2025. – 190 p.

75 чи MSG (monosodium glutamate, мононатрієва сіль глютамінової кислоти), як підсилювач смаку врівноважує, змішує і округляє сприйняття інших смаків. Присутність в їжі вільного глутамату надає їй так званий «м'ясний» смак. Згідно загальнодоступних Інтернет-джерел, в теперішній час щорічне споживання Е 621 на планеті досягло 200 000 тон. В сучасній літературі не існує доведених фактів, підтверджуючих негативний вплив звичайних концентрацій Е 621, що застосовуються у харчовій промисловості, на організм людини. Так, середня летальна доза (LD50) Е621 становить 15-18 г/кг маси тіла у щурів і мишей відповідно, а LD50 хлориду натрію (солі) - 3г/кг у щурів. Враховуючи дослідження, слід вважати, що для людини разова летальна доза глутамату становить понад кілограм. Натомість, зустрічаються данні, що великі дози Е 621 можуть викликати головний біль і інші почуття дискомфорту, що в літературі отримали назву як «китайський ресторанний синдром», але на думку інших вчених, доказова база в таких дослідженнях недостатня. Неоднозначні результати були отримані і при вивченні ролі Е 621 в розвитку ожиріння. Так, з одного боку глутамат натрію, як підсилювач смаку сприяє переїданню, та збільшує ймовірність розвитку надлишкової ваги. Проте інші широкомасштабні дослідження показали відсутність достовірного зв'язку між вживанням глутамату натрію і наявності надмірної ваги. Зустрічаються припущення, що при тривалому вживанні Е 621, можлива поступова втрата смакових відчуттів через поступову атрофію смакових рецепторів. Відповідно інших тверджень - високі концентрації (при внутрішньочеревному введенні глутамату щурам в дозі 4 г/кг) здатні викликати окислювальний стрес, а споживання глутамату протягом 10 днів в дозі 0,6 г/кг чинить гепатотоксичну дію. Значна частина харчових добавок будь-якої природи виводиться з організму після процесів окислення, відновлення, гідролізу і кон'югації, що протікають переважно в печінці, в зв'язку з чим, печінка є одним з основних органів, які страждають за умов потрапляння до організму значної кількості харчових добавок або їх комбінацій. Так, окремі добавки мають здатність до біоакумуляції в печінці, що може привести до запальних змін в останньої, розвитку гіперпластичних змін і