Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Art in Global Context‖ (December 12-14, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2025. – 190 p.

89 Зростання вимог до якості, прозорості та екологічності стимулює перехід від фрагментованого управління до інтегрованих моделей, у яких цінність створюється на всіх етапах — від поля до кінцевого споживача. Основна проблема українських агровиробників полягає в тому, що логістика здебільшого сприймається як технічна операція, а не як компонент маркетингової пропозиції. Це зменшує можливості преміалізації продукції, обмежує використання інструментів простежуваності й не формує у споживача довіри, що є ключовим нематеріальним активом сучасного ринку. Підхід end-to- end value змінює логіку: маркетинг і логістика розглядаються як єдиний контур створення ринкової цінності, де дані, швидкість та прозорість руху продукції стають частиною бренду. Ідея інтегрованої маркетингово-логістичної цінності спирається на сучасні моделі ланцюгів постачання, у яких вартість формується як безперервний процес, що поєднує виробництво, логістику та споживчий досвід. Класична концепція ланцюга цінності Майкла Портера підкреслює важливість узгодженості основних і допоміжних активностей для досягнення конкурентних переваг. В аграрному секторі ця узгодженість критична через високу чутливість продукції до часу, логістичних режимів і простежуваності [1]. Концепція end-to-end value (E2E) розвинулась у відповідь на перехід світових ринків від транзакційних відносин до моделей, заснованих на довірі, інформаційній прозорості та технологічній інтеграції. Дослідження демонструють, що маркетингова цінність зростає саме у точках дотику логістики й маркетингу, наприклад, швидкість доставки, стабільність сервісу та контроль якості стають частиною позиціонування продукту, а не лише технічною характеристикою [2] У аграрній сфері E2E-підхід узгоджується зі стратегією Farm-to-Fork, яка фокусується на сталості, простежуваності та цифровій інтеграції ланцюгів постачання. Європейська комісія відзначає, що такі інновації підвищують ринкову вартість продукції на 12–23% завдяки зростанню довіри та зменшенню інформаційної асиметрії [3].