Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Dynamics of Change in the XXI Century‖ (December 1921, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Baku, Azerbaijan, 2026. – 90 p.

84 Розуміння цих взаємозв'язків важливе для розробки превентивних програм та стратегій підтримки. Методика дослідження. Для оцінки метакогнітивної залученості застосовано адаптовану версію Metacognitive Awareness Inventory (MAI), розробленого Грегорі Шро та Робертом Деннісоном у 1994 році [1, с. 460]. Оригінальний MAI містить 52 пункти, які вимірюють різні аспекти метакогнітивної обізнаності [1, с. 461]. У цьому дослідженні використана скорочена версія з фокусом на найбільш релевантні для професійної діяльності компоненти:  Метакогнітивні знання — усвідомлення про ефективні способи роботи та власні можливості [1, с. 462];  Планування — здатність продумувати кроки діяльності наперед [4, с. 2];  Контроль компонентів — уміння відстежувати окремі аспекти завдання;  Структура виправлення помилок — організованість процесу корекції дій [4, с. 2];  Самооцінювання — здатність оцінювати якість власної роботи;  Управління інформацією — здатність упорядковувати та структурувати інформаційні потоки [1, с. 463]. Методика демонструє добру внутрішню узгодженість та конструктну валідність [4, с. 3]. Для оцінки рівня СЕВ застосовано опитувальник Маслач (MBI) та методику В.В. Бойка. Статистична обробка включала однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA), пост-хок тести Туекі та описову статистику. Організація дослідження. Учасниками були волонтери, залучені до гуманітарної та благодійної діяльності на території України (n = 713). За результатами комплексного психодіагностичного обстеження учасники розподілені на три групи:  ЕГ-1 — волонтери з формованим СЕВ (n = 192);  ЕГ-2 — волонтери групи ризику (n = 281);  ЕГ-3 — контрольна група без ознак вигорання (n = 240).