Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Dynamics of Change in the XXI Century‖ (December 1921, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Baku, Azerbaijan, 2026. – 90 p.

86 оцінюють якість своєї роботи — можливо, через зниження мотивації їм уже байдуже, наскільки добре виконано завдання [4, с. 5]. 5. Управління інформацією. За інтегративною шкалою «Стратегії управління інформацією» виявлено тенденцію до міжгрупових відмінностей [F(2,710) = 3,35; p = 0,050]. Показник поступово зростає від ЕГ-1 (M = 10,0 ± 2,5) до ЕГ-3 (M = 12,0 ± 2,0), при цьому ЕГ-2 займає проміжне положення (M = 11,0 ± 2,3). Це означає, що невигорілі волонтери більш організовані в роботі з інформацією, тоді як вигорілі схильні до хаосу у записах і планах [4, с. 6]. Клініко-психологічна інтерпретація результатів. Отримані дані узгоджуються з теоретичною моделлю метакогнітивних детермінант вигорання, запропонованою А.В. Карповим . Встановлено, що між ступенем метакогнітивного забезпечення діяльності та мірою вираженості СЕВ існують відносини компенсаторного типу [3, с. 148]: вища метакогнітивна активність асоціюється з нижчим рівнем вигорання. Метакогнітивні детермінанти виступають як найважливіша опосередковуюча ланка суб'єктивної детермінації діяльності [3, с. 149]. Через них опосередковується вплив інших, потужніших детермінант — наприклад, емоційних факторів та особистісних властивостей. Цей висновок узгоджується з дослідженнями Koutsimani та колег, які показали, що когнітивні дефіцити у вигоранні переважно стосуються виконавчих функцій, зокрема планування та моніторингу [5, с. 403]. Хронічний стрес, характерний для вигорання, діяльно впливає на префронтальну кору мозку, знижуючи активацію дорсолатеральної префронтальної кори, що критична для виконавчого контролю та планування [5, с. 404]. Це пояснює, чому вигорілі волонтери виявляють найнижчі показники саме за показниками планування та організованості в роботі. Висновки та практичні рекомендації. Проведене дослідження розкрило критичну роль метакогнітивної регуляції у формуванні резильєнтності волонтерів до синдрому емоційного вигорання та продемонструвало чіткі механізми, через які хронічний стрес впливає на когнітивні процеси