Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Interaction, Evolution and Progress‖ (December 21-23, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Copenhagen, Denmark, 2026. – 161 p.

150 1,5 балів), група ризику (ЕГ-2) — проміжне значення (M = 15,0 ± 1,8), контрольна група (ЕГ-3) — найвище значення (M = 16,0 ± 1,6). За результатами пост-хок тесту Туекі ЕГ-1 статистично значимо відрізняється як від ЕГ-2 (p < 0,01), так і від ЕГ-3 (p < 0,001). Це вказує, що вигорілі волонтери значно менше планують майбутні дії та більш реактивно, ніж проактивно реагують на стресові ситуації [2, с. 344]. Позитивний перегляд. За цією шкалою також виявлено суттєві різниці [F(2,197) = 10,30; p < 0,001]. ЕГ-1 показала найнижчий середній показник (M = 8,0 ± 1,4), ЕГ-2 — проміжне значення (M = 13,0 ± 2,0), ЕГ-3 — найвище (M = 14,0 ± 1,9). Туекі тест продемонстрував достовірні відмінності між ЕГ-1 та обома іншими групами (p < 0,001). Це означає, що вигорілі волонтери мають суттєво знижену здатність переосмислювати негативні ситуації в позитивному ключі [1, с. 1320]. Перспектива (зменшення значущості). За показником здатності побачити проблему в ширшому контексті встановлено статистично значущі різниці [F(2,197) = 8,02; p = 0,0005]. ЕГ-1 демонструє найнижчий результат (M = 9,5 ± 1,8), ЕГ-2 — найвищий (M = 15,0 ± 2,0), ЕГ-3 займає проміжне положення (M = 13,0 ± 1,9). Пост-хок аналіз показав, що ЕГ-1 статистично значимо нижча за ЕГ- 2 (p < 0,01), різниця з ЕГ-3 також істотна (p < 0,05). 2. Дезадаптивні стратегії регуляції емоцій. Румінація (несподіваний результат). Найнесподіванішим результатом дослідження є те, що вигорілі волонтери (ЕГ-1) демонструють найнижчу схильність до румінації — найнижчий середній показник (M = 5,0 ± 1,2 балів) [F(2,197) = 10,1; p < 0,001]. Група ризику (ЕГ-2) показала проміжний результат (M = 6,0 ± 1,4), контрольна група (ЕГ-3) — найвищий (M = 7,0 ± 1,6). Пост-хок порівняння підтвердило статистичну значущість (ЕГ-1 vs ЕГ-3: p < 0,001). Цей парадоксальний результат може бути пояснений емоційним виснаженням та апатією: вигорілі особи можуть бути занадто виснажені для того, щоб активно перероблювати негативні думки — замість цього вони просто «вимикаються» когнітивно [3, с. 108].