Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science, Technology and Culture: Interaction, Evolution and Progress‖ (December 21-23, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Copenhagen, Denmark, 2026. – 161 p.

153 переформулювання, спрямованим на переінтерпретацію негативних подій у конструктивному та розвивальному ключі. Волонтери мають набути умінь розглядати складні ситуації як можливості для особистісного та професійного зростання, а не виключно як перешкоди. Розвиток навичок проактивного планування та організації робочого процесу дозволить волонтерам групи ризику більш ефективно управляти своїм емоційним капіталом. Впровадження тренінгів із усвідомленості (mindfulness) сприяє розвитку здатності спостерігати власні думки та емоції без занурення в них, що редукує румінативні процеси. Для волонтерів з формованим синдромом вигорання (ЕГ-1) пропонується інтенсивна когнітивно-поведінкова терапія, спрямована на поступове відновлення здатності до адаптивної емоційної регуляції. Ключовим компонентом є повільне та послідовне відновлення проактивного мислення через мікрошагові вправи з планування та позитивної переоцінки в низькостресових контекстах. Необхідно розуміти, що в стані глибокого емоційного виснаження волонтер просто не має когнітивних та енергетичних ресурсів для складних адаптивних стратегій --- спочатку необхідне відновлення базового функціонального потенціалу. Вправи повинні бути простими, конкретними та поступово ускладнюватися разом із відновленням енергії. На організаційному рівні рекомендується впровадження комплексних програм підвищення емоційної грамотності всіх волонтерів, спрямованих на систематичний розвиток адаптивних стратегій емоційної регуляції через програми навчання та тренінги. Організаційна культура повинна цінувати та заохочувати використання конструктивних когнітивних стратегій через моделювання та позитивне підкріплення. Запровадження регулярної супервізії та групових обговорень стресових ситуацій дозволяє волонтерам спільно розробляти адаптивні стратегії та вчитися один від одного. Специфічні практичні компоненти включають створення простору для структурованої рефлексії та позитивного переформулювання складного досвіду через супервізійні групи та однорівневе наставництво. Розвиток культури