Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Civilizations: Challenges and Perspectives‖ (December 27-29, 2025) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Helsinki, Finland, 2026. – 252 p.

134 пожежники. Вони охоплюють: тактику пожежогасіння; управління людськими ресурсами; етичне реагування; роботу з громадою та навчання населення; комунікації; управління ризиками; охорону здоров’я, безпеку та благополуччя, а також управління персоналом; пом’якшення наслідків стихійних лих; стратегічний розвиток, практику та актуалізацію; безперервне навчання; фізичну підготовку; розуміння протоколу тощо [9, с. 48]. Як уже зазначалося, існує взаємозв’язок між успішністю, досвідченістю та компетентністю фахівців пожежного профілю та їхньою самоефективністю. На думку А. Бандури, поняття «самоефективність» означає віру людини у свою здатність виконувати функції на певному рівні досягнень, переконання, що вона здатна досягти поставлених цілей [4]. Але це не просто віра в себе, а впевненість особистості, що вона здатна подолати будь-які труднощі [8]. Таке переконання є основою людської вмотивованості, продуктивності й емоційного благополуччя [4]. Тому одним із провідних завдань освіти є визначення рівня самоефективності здобувачів, пошук чинників, що сприяють зростанню самоефективності майбутніх фахівців, та методів її формування та розвитку. Самоефективність – це та сила, яка не лише підвищує здатність долати виклики і труднощі, а й посилює інтерес і спрямованість особистості на розвиток відповідних здібностей [5]. Пожежники, які не вірять у свої можливості, не впевнені в одержаному досвіді, менш схильні братися за виконання складних завдань і наполегливо працювати, особливо в складних обставинах. Натомість фахівці з високою самоефективністю зазвичай розглядають виклики як завдання, які вони мають змогу успішно подолати [5]. Науковці відзначають, що такі фахівці отримують задоволення від ліквідації загроз, пов’язаних із надзвичайними ситуаціями, подібно як спортсмени насолоджуються участю в змаганнях високого рівня [9]. Дослідження традиційних концепцій самоефективності дає підстави окреслити основні психологічні особливості цього феномена. Уявлення особистості про свої можливості та здібності ґрунтуються на почуттях впевненості в тому, що реалізуючи себе вона отримає бажаний результат.